Знакомства@Любовь
Наверх
Войти на сайт
Регистрация на сайте
Зарегистрироваться
На сайте недоступна
регистрация через Google

«Каждый день 2 анекдота»
Мой email:  


объявления

sekleta, 55 - 5 июля 2007 17:26

Все
Отредактировано:09.07.07 13:50
Гамбург. Отже, у мене є така родичка, статус якої я ніяк не можу визначити. Вона тітка моєї мами, отже - вона наче моя бабуся, але ж не бабуся, а щось близьке до того. Ми називаємо її Тітка, бо більше рідних тіток у мами нема.
Тітка розповіла мені про Гамбург. Її покійний чоловік був у концтаборі під час війни. і мав на руці татуйований номер. Цей концтабір був біля Гамбурга, і коли місто розбомбили американці (здається), то в"язнів виганяли розбирати руїни. Місто було настільки зруйноване, що не можна було навіть визначити, де вулиці, а де - будинки. А в підвалах будинків залишались люди. Деякі підвали розкопали аж через два тижні, коли живих вже не залишилось. Уявіть собі, що людина перед бомбардуванням поїхала з міста в справах, і ось вона повертається? Що застає замість дому і родини?
Після цього випадку чоловік нашої Тітки ніколи не переживав через буденні речі: нестачу грошей, втрату майна, роботу, погоду. . . Він вважав, що перейматись можна тільки здоров"ям дітей і дружини, і все. .. Тобто, все інше - не має значення, якщо пам'ятати про Гамбург.
Я б написала б слово "Гамбург" великими літерами на стінах сучасних будинків, аби пам"ятати , якими дурницями ми переймаємось!
Добавить комментарий Комментарии: 1
nezhnost
nezhnost , лет15 мая 2009 10:37
А действительно, мы столько внимания уделяем всяким мелочам, а всего лишиться можем в один миг.
Новости :: доска объявлений :: бесплатные объявления


Мы используем файлы cookies для улучшения навигации пользователей и сбора сведений о посещаемости сайта. Работая с этим сайтом, вы даете согласие на использование cookies.