Myroslava, 38 - 19 сентября 2015 18:15

ДЕСЬ БЛУКАЕ ТА ЛЮБОВ!
Доля десь блукає одиноко,

I шукає човен свiй...

Свiт -такий, такий ти є широкий,

Свiт - такий собi сувiй...
В ньому iстина проста,

Руки - наче два крила,

Iх доповнюють весла,

Доля - наче та весна...

Може доля десь зведе,

Хтось загубить, вiднайде...

I залишить всiм урок,

Проторує стежку крок...
Зорi, зiроньки, о, моi зiрки,

Ви свiтiть усiм яснiш,

Щоб упевнено iти в свiти,

Як настане тиха нiч.
Як настане золотий свiтанок,

Переглянеш враз усе,

Знов у хату прийде той серпанок,

Так життя, життя iде...
Заглядає у твоє вiконце,

Доля, загадка й сонце,

Посмiхається в лице. Добре є.

Вiтер з дощиком iде...
А любов вiдгунеться на зов, зов,

Запалає в почуттях,

Закипає в жилах кров, наша кров -

Знов лiтаєш в небеса!

(Це мiй авторський вiрш)

• 
• 
•