sekleta, 55 - 29 августа 2008 17:45

Душа моя знову рветься на дві половинки. Одна - залишилась в селі, а друга - з понеділка намагається зрозуміти, як можна так безглуздо витрачати час. Так, як це зазвичай робиться в місті. Зустрічі не з тими, розмови не про те, читання не того - і , як вінець абсурду, телевізор. Бо коли за вікном бачиш лелек на сікорах - телевізор просто зникає з життя.Череда людей, які щось пропонують, лякають, погрожують, запитують, - нікого з них не цікавлять наші відповіді.
Хочеться втекти на серпневі луки, і від неможливості виконати бажання настає депресія.

• 
• 
•