sekleta, 55 - 3 сентября 2008 20:55

Новини з нашої садиби. Лелеки полетіли. Мабуть, у вирій. Кажани залишились.
Приїхала в село, поки розмови з родичами, те і се, вже стемніло. Добилась до хати, розпалила в грубі для затишку, і вклалась спати.
О 5 ранку прокинулась від шуму крил. Щось літало по кімнаті. Судячи з шуму, це щось було не нічним метеликом. Набралась мужності, посвітила мобілкою: кажан. От що робити в такій ситуації: 5 ранку, я хочу спати, а воно літає під стелею, і якби ж воно літало тихо, я б собі і далі спала. Брешу, не спала б, бо боюся кажанів.Ще вчепиться у волосся, воно ж дике.
Довго думала, як його вивести на повітря. Геніальна ідея: відчинила вікно, зняла карніз з тюлеями: лети, мишко, на свободу. Мишка стихла. Я закуталась в ковдру, бо надворі трохи холодно і заснула.
Цілий день туди-сюди: сливки,алича, телевізор, комп"ютер... Десь після 9 вечора вирішила, що треба спати лягти раніше. Почепила карніл з тюлями на місце, розпалила в грубі для затишку, випила какао з молоком,погасила світло....
Мишка вилітела о 22.14. Де ця свиняка ховалась цілий день?
От вона собі літає по спальні, а я мобілкою підсвічую, а вона літає...
Що робити? вікно відкривати - я незагартована істота, замерзну точно.А мишка, судячи зі вчорашньої ночі на вулиця не рветься.
Беру ковдру, подушку і перебираюсь в іншу кімнату. називається вона Велика. Там телевізор і дивани, і спати можна. Вкладаюсь, засинаю... Через півгодини прокидаюсь від шуму крил: мишка прилетіли. А двері у велику кімнату два роки тому згоріли, тобто - немає там дверей. І ця свинська мишка вже літає у великій кімнаті попід стелю. А я знову не можу спати.
Стягаю з дивана покривало і завішую ним двері. Потім, пробираюсь, накрившись спідницею(захищаю голову від мишки) до вимикача і вимикаю мишці світло. Одночасно беру ковдру і зі швидкістю японських ніндзя вилітаю з великою кімнати у спальню. Вмощуюся знову у своє ліжко і намагаюсь заснути.

Сниться мені маг-чарівник, який обернувся кажаном і прийшов до мене на тренінг.Переконує, що живе на землі вже кілька сотень років. Хочеш,-каже, я вселюся в тебе? Я чесно відповідаю: Ніііііі!
Вранці згадую сон і думаю, а якби я сказала "так"?

Потім обережно відхиляю ковдру у велику кімнату. Мишка зникла. Просто кажан-невидимка якийсь. Чи вона за шафою сидить, чи за буфетом, чи вона вдень невидима стає ? А може, вона правда маг-чарівник, я ж відмовилась його впустити, от він і зник...Але скептичний голос мого покійного тата тихенько мені шепоче:"Не з твоїм щастям.".

• 
• 
•