sekleta, 55 - 24 октября 2008 14:08

І я таки дійшла до театру. Що тут скажеш... Коли вистава закінчилась, я відбила долоні, зі всіх сил аплодуючи акторам і режисерці, то хотілось мені виголосити промову:"Дорогі наші актори, і весь Вінницький театр! робіть такі постановки завжди, і ми не втомлюватимемось плескати в долоні..."

Уявіть, вистава тривала більше двох годин без антракту. І було цікаво. Саму п"єсу вони трохи скоротили, тобто текст скоротили, і поєднали з балетом. Доречні танцювальні вставки, музика "Даха-браха" (!), і виконавиця ролі Мавки виглядала природно.
З акторів запам"яталась мама Лукашева, здається, то була Білозьорова (бо програмку ми не купили)та дядько Лев.Це, так би мовити, представники старшого покоління. Молодь вишуканою грою не балувала, брала в основному молодістю і зовнішністю.

Там було кілька епізодів...я такого від нашого театру не чекала. Приготуйтесь. Сцена, де Мавка жне жито. Вони зробили балет, і обіграли розмову з Русалкою польовою в танці. А потім - повторили їх діалог.

Мавка і той,що в скалі сидить. "Того" показали світлом, в темряві неясна фігура і моторошна музика. А потім, коли він забирає Мавку... ой, я зараз все розкажу, і буде не цікаво дивитись.

Здається, 28 знову спектакль. А про квитки треба потурбуватись заздалегідь, бо зал був повен, і ми взяли за день тільки на 3-й ярус. Бо Ліля прийшла за півгодини до початку, то мусила купувати з рук.

Трохи заважала "чемна" молодь, яка шепотілась в сусідній ложі, добре,що по телефону не розмовляли.
І чого такі діти в театр ходять? Не цікаво, йдіть собі гуляти на вулицю, ніхто ж не тримає. Та ні, сидять, самі не дивляться й іншим заважають.

• 
• 
•