sekleta, 55 - 24 октября 2008 16:29

Помітила такий парадокс:якщо виникає якась проблема. неприємність, я втрачаю бажання писати. Навіть щось несуттєве на роботі, і вже простота, з якою слова складають у речення, зникає.
Як це Леся Українка зі свого горя зробила драму? Як у неї це виходило? Чи минає час, рана не така болюча, і людина вже може...робити з неї драму?

• 
• 
•