sekleta, 55 - 24 октября 2008 20:24

Короткий звіт про пошуки могили невідомої княгині. Фінал.
Йдемо лісом. Пробуємо збирати гриби. І щось на мене находить. Ліс, молоді дерева навколо. Все здається однаковим. Я йду кудись і здається мені, що йду паралельно з трасою. А насправді - по діагоналі в ліс.

Ось так легенди про лісовиків і народжуються. Бийте мене, ріжте, а я була абсолютно впевнена , що йду по прямій.

Цей ліс, він заколисує, вводить в транс, а куди заведе - невідомо. Але навіщо я зупинилась? Хто знає, що могло б там бути, там, куди нас кликали дерева?

Та чари минули. Ми повертаємось на трасу.

Дивно. Зустрічні машини чомусь сигналять.
І сірий кінь, припнутий недалеко від дороги, ірже, наче голосить. Бігає по колу.

На узбіччі лежить ще один кінь. Око ще відкрите, але відчувається, що мертвий. Вбитий.

Краще ми б піддались на лісові чари, тоді точно не зустріли б смерть на дорозі.

І що робити? Як сповістити господаря? Кому сказати?

На горбку, вже біля села, зустрічаємо чоловіка з ножем.
- Це не ваша конячка там?- наважується запитати Наташа, хоч і так все зрозуміло.
- Та моя, - кидає чоловік. - Машина збила. Біжу кров їй спустити, то заготовачі заберуть.

Якось доходимо до автобусної зупинки. Наташа сидить на лавочці, а я , раз у раз вискакую дивитись, чи не їде маршрутка. Хвилин через 15 заходимо в буса.

Хтось таки водить нас в цій історії. Це той самий бус, яким ми їхала з Вінниці. І та сама моя сусідка Ніна повертається ним з Хмільника в село.
- Ну що, знайшли лісгоп, - радісно запитує вона.
- Знайшли.
Я нарешті розповідаю недопитливій Ніні про могилу, і чому ми її шукали, і як знайшли..
- О , - тішиться вона, я знаю цю могилу. Нас туди з школи на екскурсію водили.

Ага!

Я роблю останню спробу знайти кінці в цій історії.

- І хто ж там похований?
- Княгиня, - впевнено відповідає Ніна.
- А яка княгиня,-обережно цікавлюсь я.
- Яка?- перепитує Ніна. І на хвилинку замислюється.
Але тільки на хвилинку, щоб одразу ж видати мені беззаперечну відповідь:
- Ольга!
:)


А в сусідньому лісі ми знайдемо ще один курган. Могилу великого князя київського Володимира. Завтра ж і поїдемо.:)

• 
• 
•