sekleta, 55 - 6 ноября 2008 18:53

Якщо хворієш, дні минають непомітно. Раз-два, і наче нічого не відбувається, а вже четвер. І вже треба їхати в Яремчу. Гори, чисте повітря, приємна подорож.
Одна дрібниця - моя дивна інфекція чи психосоматика так мене і не залишає. Може, гори її налякають?
Якщо хворієш, і сидиш дома , можна зробити купу корисних справ. Випрати штори, наприклад, чи пекти пироги з сушеними черешнями. Чи гортати Наташину книгу з вишивками. Чи дивитись старі серіали по телевізору.

Люди по-різному ставляться до життя.
Сьогодні, в тролейбусі двоє літніх чоловіків розмовляли між собою.
І вони говорили , а я собі слухала, такі поважні дідусі, без емоцій, по-філософськи.

Згадували, що колись на місці кінотеатру "Росія" були єврейські будинки, а потім їх знесли і все змінилось.
- Ось так ,- сказав перший,- в житті все змінюється.
- І ці зміни не на гірше - підхопив його співрозмовник.
- Але й не на краще! - підсумував ініціатор розмови.
Що ви думаєте, його супутник почав сперечатись? Аж ніяк, якщо зміни завжди "не на гірше", то й чужа негативна думка - на краще.
Отаке позитивне мислення.

• 
• 
•