sekleta, 55 - 8 ноября 2008 17:51

Пригоди двох пань і собаки.
Зібрались сьогодні вранці, а наших двох колежанок нема. Ми не дуже тривожились, вони вранці пішли погуляти, думаємо, хвилин 10-15 і з"являться.
Вони прийшли якраз на обід.
А де були? Як завжди, не повірите.
Вони пішли гуляти околицями , і місцева готельна собачка за ними теж пішла. А ви б бачили цю собачку - чисте телятко!
Вони гуляли, гуляли і...заблукали. А собачка з ними - теж заблукала. Добрий місцевий житель їм допоміг, показав дорогу, через міст - і вже близько.
Пані дійшли до мосту, а там сходи металеві.Вони по сходам, а собачка - не захотіла йти. І залишатись теж не захотіла. Пані - на сходи, а собачка сіла і плаче. Вони пробували собачку на руки взяти і з нею на сходи, а собачка - не погоджувалась. Дивилась жалібно в очі, наче просила:"не кидайте мене тут саму" (а може то був він?).
Словом, аби собачка не заблукала, вони пішли в обхід, як нормальні героїні. Спочатку вздовж річки, потім між людськими будинками. Потім собачка втомилась, почала лизати руки, і вони зрозуміли,що треба зупинитись, аби тварина відпочила.
Десь через дві години героїчна трійця нарешті дійшла до готелю.Якраз на обід. Собачку теж хотіли нагодувати, але вона десь сховалась . Відпочивала від вражень.
Я тепер зрозуміла, що не тільки я ненормальна. Є ще на світі такі люди. З одного зі мною племені. Які собак готельних в чужому місці не кидають. Тому що - люди.

• 
• 
•