sekleta, 55 - 26 ноября 2008 13:39

Ось так. Були у мене канікули. На сайт не ходила, щоденник - не писала. Приймала гостей, подарунки і пекла пироги. Нарешті все закінчилось.
Несподівано побачила за вікном спочатку сніг, а потім - сонце.
Пообіцяла собі думати тільки про хороше.
Щоранку прокидаюсь і розповідаю,що я здорова.
На столі - помаранчеві троянди, рожеві гвоздики і азалія в кошичку.
Ще є бегонія, але додому не дійшла. Кількість вазонів в хаті збільшується і збільшується.
На щастя, братова вирішила, що хоче монстеру. І монстера, яка, теж на щастя, ще не стала кімнатним монстром, переїде до родичів.

Я люблю рослини і хочу,щоб вони росли. А як вони можуть вільно рости в кімнаті?
Не люблю вазони обрізати, аби цвіли. Не люблю вкорочувати вершечки, щоб кущились.Хочу, щоб всі росли вільно, а потім виявляється,що їм місця не вистачає і світла мало. Доводиться або віддавати, або - обрізати. Мені правда потрібна оранжерея, або зимовий сад.
Або квартира без вазонів. Теж вихід.
Бо тут така штука: спочатку заводиш собі вазон для приємності. Потім йому потрібна нова риночка. Потім - добриво і засіб від мошки. Потім - інше місце, більше світла і знову нова риночка. А потім - приємність зникає, бо кількість вазонів і їх ріст вимагає регулярного догляду і, як мінімум, городника.
Або спеціальних знань. Купуємо книжки, виписуємо журнали. Поступово приємність від вазонів перетворюється у приємність для вазонів. А потім - вони перестають цвісти, чи ще щось , і приємність стає неприємністю...
Але я обіцяла собі думати тільки про хороше...
Помрію про зимовий сад і про садівника.Я вже й місце вибрала. В селі, за будинком. Якщо прибудувати скляну стіну і скляний дах - вийде гарний зимовий сад. То й помрію...:)

• 
• 
•