sekleta, 55 - 28 ноября 2008 13:25

Звичайно, сидіти дома вечорами трохи нудно і телевізор набрид. Книжки я прочитую за вечір-два, і на мене їх не настачиш. Сільський сезон закрився через погодні умови і безконечні грипи. Залишається - театр.
Але щоб похід в театр виявися приємністю - треба трохи помізкувати. По-перше, місця. У нашому театрі постійно кульпоходи, і партер зайнятий студентством. "Лісову пісню " ми дивились з самого верху, але ложа була в центрі і все гарно бачили. Вчорашня "Осіння мелодія" - знову самий верх, і збоку, і півсцени просто не видно. На щастя, в перерві плавно перемістились в партер, видивились там вільні місця.
По-друге, там холодно. В театрі нашому. Особливо в ложах. Тому краще одяг в гардероб не здавати, щоб не задубіти. І я ще б хотіла б гарну кав"ярню в театрі знайти, там щось продають в перервах, та я помітила тільки черги. На "Лісову пісню" ми взяли три цукерки, і це врятувало від голодної смерті.

В дитинстві я часто слухала радіоп"єсу про дівчинку, яка збиралась в театр. Там довго тьотя дівчинці пояснювала, коли купувати цукерки в театрі, і що їсти їх треба тільки в антракті. Я ніяк не могла втямити, чому вони так довго цукерки обговорюють, адже йдуть в театр? Невже ж п"єса без цукерок не смакує?
Тоді ми жили в Немирові, і театр з"являвся тільки на зимові канікули. Всіх возили у Вінницю на дитячу п"єсу, і ще - всім давали новорічний кошичок з цукерками. Я була надто критичною особою,за всім спостерігала і все помічала.То мені Дід Мороз не подобався, то Санта Клаус, а то - баба Яга невміло переодягалась у Снігурочку(Якось я потрапила на дві вистави однакових, на початку і в кінці канікул).В першій виставі вона одягала і шапочку білу, і шубку, і спідничку, а в останній - тільки шубку. Акторці набридало перевдягатись, 14 вистав підряд - це не кожна нервова система витримає. Цікаво,коли вони приходять додому, як довго вони відходять від своєї ролі?

• 
• 
•