sekleta, 55 - 4 февраля 2009 00:23

Хочу квітів. Зараз зрозуміла,де я це надибала .В Оксани Іваненко. Квіткові базари в Парижі. Марко Вовчок в Парижі.
Марія зауважує, як звичайні парижани люблять квіти. Дівчата-швеї купують собі горщики з квітами, щоб прикращати свої скромні кімнатки. Квіти продають щодня, у великій кількості, отже, їх і купують. Просто так.

І з того у мене з"явилась маніакальна пристрасть до своєї азалії: хочу,щоб у мене в кімнаті постійно була квітуча азалія.
А азалія простояла два місяці і потихенько засохла. Міша каже, треба її обрізати, може відновиться ?Не хочу обрізати,хочу нову і квітучу!

В суботу дивилась документальний фільм про Марка Вовчка. Наталка Сумська грала Марію (там було кілька епізодів). Виявилось,що перед смертю Марія написала: найбільшою помилкою її життя був шлюб з Лобач-Жученком. І той зберіг цю записку!

І ще там цитували лист до Ецтеля, де Марія описувала умови свого життя: вже кілька місяців вона причісувалась без зеркала. Там не було зеркала, і не було де купити. І вона себе не впізнала, коли нарешті подивилась на себе в дзеркало.

Звичайно, в Тайші Абеляр теж не було дзеркала, але вона готувалась стати відьмою.Свідомо тренувалась, аби стати кращою.

А Марія - готувалась стати мадам Лобач-Жученко?

Стільки таланту - і така нещаслива. Чи я вже перебільшую. Бачила небо, писала, творила, мала любов і визнання.... Таке відчуття ,що за першші 30 років свого життя вона вибрала всю долю. Аби потім мати зачіску без дзеркала і бути мадам Лобач-Жученко.

• 
• 
•